Випуски присвячені відкриттю, яке не має аналогів за всю історію розвитку людства. В історії не має подібного прикладу, щоб стародавній народ (кіммерійці), який не мав власної писемності, зміг створити не тільки нову культуру античності іншому народові (грекам), але й зміг в їхній писемності сховати більш точну власну історію. Починаючи з VIII ст. до н.е. спосіб приховування власної інформації передавався з покоління в покоління протягом майже двох тисячоліть, допоки шифр його не був розкритий алегорично в «Слові о полку Ігоревім» Кирилом Туровським у XII ст. н.е. Але і цей алегоричний шифр вдалося розгадати лише в XXI ст.
Загальні причини необхідності приховування правди в усі часи відомі. Кожна влада контролювала і намагалася переписати історію під себе. Для засновників античності рушійним мотивом приховування правди було те, що греки вважали кіммерійців варварами і не дозволяли друкувати свідчення про Атлантиду, де «варвари» керували ними в той час. Кіммерійський цар Арістей Проконесський (734-640 рр. до н.е.) перший винайшов пергамент в 708 р. до н.е., але ще раніше зрозумів, що донести особисто правду через тисячоліття можна лише через приховані тексти на твердих носіях.
За 37 років автору вдалося розробити методику читання прихованих текстів першоджерел історії та культури античності, християнства, Київської Русі, створити нову науку та дати їй назву. Апокрифологія (грец. ἀπόκρῠφος – таємний, прихований; λογος – слово) – нова галузь історичної науки, яка вивчає таємниці семантики (слів, текстів) та семіотики (знаків, зображень). Завдяки апокрифології прочитані приховані тексти 1168 написів переважно на мармурових плитах, знайдених археологами за останні 200 р. (увага!) не в Греції, а в Північному Причорномор’ї. Усі вони виявилися автографами наших земляків Арістея Проконесського (Орфей), Клеопатри (Сапфо), Гомера (Платона), Ахілла (Алкея), Скіфа (Анакреонта) і Анахарсіса (Арістотеля). Тут вказано лише один псевдонім, хоча вони їх мали десятки. Виявлено, що автори 4-х Євангелій теж були нащадками Гомера і Анахарсіса.
Гомер (Платон) пише, що Атлантида загинула від велетенського цунамі після вибуху вулкану (Санторін) на острові Фера (Тера) 8 жовтня 1147 р. до н.е. За 4 дні жерці попередили про загибель Атлантиди (була розташована поблизу Євпаторії в Криму) і 10 родів на 10 кораблях припливли до півострова сучасного міста Миколаєва та заснували тут місто, яке проіснувало з XIV до ІX ст.ст. до н.е. Арістей Проконесський, в «Арімаспейї» назвав це місто атлантів царством мертвих Аїдом, а Гомер в «Одіссеї» – Алібантом («філа померлих»). Алібант сьогодні розкопаний археологами і отримав назву, за місцем розташування в Миколаєві,– «Дикий Сад». У VIII ст. до н.е. кіммерійський цар Таргітай, пам’ятаючи своє атлантичне походження, привів сюди своє плем’я і в 753 р. до н.е. побудував біля мертвого міста атлантів ще три: Ольвію-1 (Табірне Поле), Борей (Адміралтейство) і Нісон (Широка Балка). Тут народилися майже всі засновники античної культури.
Після загибелі Атлантиди корабельні зв’язки кіммерійців з греками не припинялися, але керівництво перейшло до Афін. До Таргітая (776-696) і після Анахарсіса (620-513) кіммерійсько-скіфська Гілея-Скіфія входила до складу Пританії в Афінах, як одна з 10-ти грецьких філій. Гілея, яку Клеопатра в 592 р. до н.е. перейменувала в Скіфію, була хлібною коморою Еллади і завдяки цьому кіммерійці (царські скіфи) збудували 11 міст у себе і ще 4-ри міста – в Елладі. На гроші олігарха Арістея Проконесського Клеопатрою, Ахіллом, Скіфом і Гомером було побудовано місто-фортецю Ольвія-2 (с. Парутине), яке стало мистецьким і торговим центром Скіфії, а згодом, – духовною і політичною столицею скіфів і сарматів. Тут вперше представлені реальні біографії Арістея Проконесського, Клеопатри, Гомера, Ахілла, Скіфа, Анахарсіса, Ісуса Христа, Іларіона-Никона Великого і Кирила Туровського.
Отже українці – є нащадками атлантів! Малий герб України – це тризуб головного бога атлантів Посейдона! Олігарх Арістей Проконесський, автор першого епосу Європи «Арімаспейї», в 675 р. до н.е. побудував собі місто-фортецю Проконесс («Чуб, або оселедець»), гербом якого був тризуб! Оселедець носив Арістей і батько Гомера, кіммерійський цар і моряк Лік, які народилися тут в Ольвії-1 (Миколаїв). Кіммерійці самі перейменували себе в скіфів в 592 р. до н.е. Доведено, що «Слово о полку Ігоревім» Кирила Туровського було першою в світі оперою, яка була написана і поставлена в 1187 р. в Києві за 400 р. до італійської. В тому ж році в Київському літопису Туровськой вперше назвав нашу державу Україною.
Книжки науково-популярні тому, що в кожній з них надані докази розшифровок артефактів. Через малий тираж книжок (100 екз.) вони розповсюджуються лише в блоці з 10-ти випусків по заявкам. Іногороднім книжки доставляються поштою накладеним платежем. Для тих, хто не встигне придбати книжки, приймаються заявки на друк наступного тиражу.
Заявки подаються на адресу видавництва Ірини Гудим,
E-mail: [email protected] Моб. тел.: +380930403465
