Кожен з нас народився не просто так.                                                                          Ти і я – ми всі живемо для чогось.                                                                                  В серці кожного є особливий знак,                                                                              Він показує нам до мрії дорогу.

Їсти, пити і спати – хіба це все.                                                                                        На що потрібно життя витрачати?                                                                          Багатство, владу і статус тримати,                                                                         І серце глибоко в кишеню сховати?…

Так…Він не ховав своє серце в кишеню… Не міг…Не його це було…Це не сутність Сергія Кемського – Героя Небесної Сотні…

Сьогодні 3 березня 2019 р. в Обласній дитячій бібліотеці на Спаській небайдужі миколаївці зібралися, аби вшанувати пам’ять Героя України, який віддав своє життя 20 лютого 2014 року за краще майбутнє України. На захід завітали батьки Сергія – Тамара Гаврилівна і Олександр Іванович Кемські та його рідна сестричка Людмила. Ведуча зустрічі Чмельова Ганна розпочала з того, що як Майдан зібрав та об’єднав світлих й небайдужих людей, так само і на вечір пам’яті завітали всі ті, кому болить Україна та її майбутнє. Тому ми просто не маємо права забувати Героїв Небесної Сотні. Неймовірно щиро, до сліз, пані Тамара розповіла про те, яким був її Сергій: і як гарно навчався у школі в Керчі, і як поступив до Львівського університету ім. І.Франка, як після закінчення ВУЗу працював у Києві. Сергій був неймовірно світлою, розумною та чесною Людиною, який має бути за приклад юному поколінню українців. Неможливо було стримати сліз від відеоспогадів однокурсників Сергія зі Львова, які запам’ятали його щирим, позитивним та завжди усміхненим. Наприкінці вечора миколаївські учасники Майдану і просто всі присутні від душі дякували батькам Сергія Кемського за достойного сина України, бо саме вона стала для нього і родиною, і сенсом життя. А закінчити хочеться також рядками з вірша Героя України Сергія Кемського:

Кожен ранок дає тобі новий шанс.                                                                                   І доки світло в очах твоїх не погасло                                                                            Іди до мрії своєї, не гай той час,                                                                                 Що даний нам життя робити прекрасним.

Ми витрачаємо свої дні.                                                                                           Життя відкладаємо на майбутнє.                                                                                   А мрія все далі від тебе летить,                                                                                   Ти майже повірив в її відсутність.

Ми не маємо права зупинятися і піддаватися зневірі, бо то є проявами слабкості, а йти тільки вперед до мрії – це незалежна, сильна та соборна Україна!

© Бібліотекар – Ганна Чмельова-Бершадська.