В понеділок, 7 серпня, 2017 р. виповннилося 2770 років (!) з дня заснування на нашій землі 3-х кіммерійських міст: Ольвії-1 («Щасливої»), Борею («Північному») й Нісону(«Моряків»)! Ці міста засновані нащадком атлантів, кіммерійським царем Таргітаєм, дружиною якого була донька Заратуштри Клеобуліна. Від них народилися засновники античної культури, кіммерійсько-скіфськи царі Сфено, Арістей Проконесський, Колаксай-Атлант, Гефест, Гомер, Ахілл та Скіф. Відомо, що у атлантів головними богами був Посейдон та Геліос! Гербом міста Проконесс, збудованого Арістеєм в 675 р. до н.е. на однойменному острові в Мармурному морі – був тризуб Посейдона, який сьогодні невипадково став малим гербом України! За дослідженнями археологів у Алібанті було 4 храми, три з яких були розташовані на спуску до річки і серед них був храм Геліоса (Сонця).

З цієї нагоди на світанку 7 серпня о 5.39 год. група миколаївців провела акцію – зустрічі сонця нового дня на ганку біля Алібанту (археологічного пам’ятнику «Дикий Сад»). 8 жовтня 2017 р. виповниться 3464 роки (!) з дня заснування міста Алібанту на Табірному Полі міста Миколаєва (на розі вулиць Набережній та Артилерійській, див. фото на моїй сторінці в Фейсбуці). За свідченнями Гомера за 4 дні до загибелі 8 жовтня 1447 р. до н.е. Атлантиди (находилася на місці біля сучасної Євпаторії в Криму) жерці попередили про це, і 10 родів атлантів на 10 кораблях приплили до сучасної землі міста Миколаєва і заснували тут місто, яке Гомер назвав Алібантом. Насправді Гомер народився поряд з Алібантом в Ольвії-1. Тому в «Одіссеї» (XXIV пісня, 304 гекзаметр), пишаючись своїм атлантичним походженням, поет записав: «Родом я з Алібанту». Як довели наші археологи (Гребенников Ю.С., Горбенко К.В., Смирнов О.І.), які досліджують археологічний пам’ятник «Дикий Сад», Алібант проіснував до X-IX ст.ст. до н.е. Це була перша хвиля урбанізації миколаївської землі. Через півтора сторіччя, в 760 р. до н.е. кіммерійський цар Таргітай, пам’ятаючи про своє атлантичне походження, привів сюди своє плем’я і 7 серпня 753 р. заклав біля Алібанту («Філа померлих») місто Ольвію-1, на місці Адміралтейства – місто Борей, а також на березі річки біля Широкої Балки – місто Нісон. І це була друга хвиля урбанізації миколаївської землі, а ми є нащадками атлантів вже третьої хвилі з 1789 р. Зауважу, що жодне з сучасних міст України не має, розташованого в центрі міста (!), такого стародавнього пам’ятника як Алібант, яким пишався наш земляк Гомер і його оточення!