Золотухін А. І.
Місто Святого Миколая (Найдавніша історія).
Миколаїв: 2009. – 48 стор. – 26 іл. ISBN 978-966-8592-85-0
Розглянуто історію землі, на якій знаходиться м. Миколаїв до і після Різдва Христового. Висловлено гіпотезу про те, що на місці м.Миколаєва знаходилося одне з найдавніших в Європі кіммерійських міст, в якому народився Гомер, як останній кіммерійський цар. Наведено відомості про святого Миколая як про реальний історичну особу.
Від Автора
Любов до рідної землі передбачає, перш за все, знання і шанування її історії. У 2000 р., на межі третього тисячоліття, ми зобов’язані були згадати про те, що рівно 2450 років тому на Миколаївській землі побував батько історії Геродот (484-430 рр. до н.е.) і залишив для нас опис історії, побуту та моралі кіммерійців, скіфів і сарматів, що населяли нашу землю. При цьому він в своїй «Історії» зробив дуже важливе зауваження про те, що «IV.46. Понт Евксінський (Чорне море – А.З.), куди готувався здійснити військовий похід Дарій, порівняно з усіма іншими країнами населений самими неосвіченими племенами; виняток становлять скіфи. Адже немає жодного племені у Понта, яке б видавалося мудрістю, і ми не знаємо жодного вченого чоловіка, крім скіфського племені і Анахарсіса». Адже Анахарсіс був нашим земляком!
Ця книжка – квінтесенція багаторічних досліджень, єдиним рушійним мотивом яких була любов до рідної землі. І як нагорода за це, абсолютно несподівано для мене, відкрилося те, що Гомер виявився нашим земляком! Оскільки Гомер був родоначальником Європейської культури, то це означає, що її розвиток почався з Північного Причорномор’я. І нехай сьогодні дехто вважає, що висловлені тут гіпотези і припущення щодо походження, життя і творчості Гомера, його зв’язку з Миколаївським краєм, є неправдоподібними. Важливим є те, що вони опубліковані, тобто будуть доступні майбутнім поколінням, а остаточний вирок, як завжди, їм винесуть Час і Господь Бог! Найстрашніше в цьому випадку не неприйняття, а ще не забуті заборони на публікацію неочевидних гіпотез з боку владних осіб, які здійснювали швидкий суд всьому і вся. Для будь-якого чесного дослідника Господь Бог – це його совість, тобто внутрішнє відчуття відповідальності перед самим собою. У чомусь через незнання можна помилятися, але неможливо уявити, щоб і в самій омані не було б ніякої користі, а тому будь-яка праця і тим більше багаторічна, не повина бути зневаженою!
Випуск третього видання обумовлений попитом на цю книгу, а також тим, що в 2005 р. археологами зроблене найважливіше відкриття – на території міста відкрито кіммерійське городище “Дикий Сад”, можливо, описане Гомером в “Одіссеї” під ім’ям Алібант.
Багато що з того, про що тут розказано, відомо досить вузькому колу фахівців, але не стало ще надбанням громадськості Миколаївського краю і України. На щастя для нас у багатьох з 300 давньогрецьких джерел, що дійшли до наших днів, містяться згадки про Миколаївську землю. Але, адже, саме ці відомості становлять предмет найбільшої гордості жителів нашого краю і давно вже повинні були б стати предметом виховання підростаючих поколінь. Автор сподівається цією невеликою працею, слідом за археологами, істориками, драматургами та поетами, нагадати про минулу славу нашого краю.