Концерт Станіслава Зубицького (флейта), Італія

5 листопада 2016 року в Будинку культури будівельників в рамках 80-го концертного сезону Миколаївської обласної філармонії відбувся концерт лауреата численних музичних конкурсів Станіслава Зубицького (флейта) Італія та камерного оркестру «Ars-Nova». Диригент – Заслужений діяч мистецтв України Олександр Дяченко (м. Черкаси). У програмі прозвучали твори А. Вівальді, Т. Альбіноні, Д. Комітіні, Л. Ревуцького, О. Безбородько, Д. Савенко та О. Гоноболіна. Вела концерт – музикознавець Тамара Півень.

Зірковий концерт флейтиста

Вчора, 5 листопада 2016 р., в Миколаєві, коли сонечко закотилося, на нічному небі з’явилася зірка флейтиста Станіслава Зубицького. Його концерт видався напрочуд вдалим і неординарним. Коли виконавець віртуозно виконує найскладніші твори жартома, його натхнення передається усім. Цей кураж підхопив спочатку диригент Олександр Дяченко, артисти камерного оркестру «Ars-Nova», а потім долучилися й слухачі. Коли Станіслав на протязі одноактного концерту 4 рази переодягається, це – повага до глядачів. Вишуканість виконання, добірки творів у программу, концертного одягу, поведінки на сцені та виконання в кінці додаткових музичних номерів Станіславом Зубицьким – це є ознаки європейськості. Розгойдавши слухачів неординарною програмою, Станіслав витягнув із зали улюбленця миколаївців, композитора і диригента Олександра Гоноболіна (м. Херсон), а Тамара Півень, як господарка цього дива, запросила маестро до диригування свого твору. Описувати музику словами – марудна справа, її треба слухати. Вона така ж тонка і тендітна, як жінка. Будь-який концерт, за визначенням, є гармонійним змаганням музикантів з музикою, між собою і також із слухачами, а Гармонія не терпить фальші! Але, є одна прикмета, яка завжди дає оцінку якості концерту,- це протяжність паузи між виконанням і аплодисментами. На цьому концерті – вони були божественні! Через те можна впевнено казати, що це змагання виграв Станіслав Зубицький, а ми отримали ні з чим незрівнянну насолоду! Недарма О.С. Пушкін казав, що «З насолод життя лише музика любові поступається, але ж і любов мелодія». Так що, любов до Музики є подвійною насолодою…

Дякую Олександру Добровольскому, що витягнув мене з Стародавньої Греції на концерт. Це відразу дало відповідь чим була визначена вдача концерту. Пушкін, коли приїздив до Миколаєва, завжди чомусь писав вірші на античні теми, – поет відчував небесну ауру тих, хто на нашій землі створив античну культуру. Так само і Станіслав Зубицький відчув, що саме на нашій землі народився, жив і творив перший бард і авлет Еллади, Анакреонт і Сакад. Насправді це були його псевдоніми, бо він народився в Ольвії-1 (Табірне поле в Миколаєві) 16 вересня 638 р. до н.е. в родині кіммерійських царів Гомера і Клеопатри (Сапфо). Відразу дали йому ім’я Гіл, оскільки в ті часи наша земля називалася Гілеєю. В 19 років він, як Сакад-музикант, був признаний першим бардом Стародавньої Греції. Про його поезію Солон особисто казав його батькові, Гомеру, в 594 р. до н.е., що в поезії Анакреонта відчувається таврійське дихання. Саме тоді проходили в Афінах другі панафінейські ігри, де Сакад-музикант виповнив на авлосі свій «Номоканон» і це був перший сольний концерт, бо до цього часу флейта використовувалася лише для супроводу хорового співу. В 592 р. до н.е. Гомер і Клеопатра перейменували Гілею в Скіфію, а Гіла – в Скіфа. Саме тоді, за рік до своєї загибелі, Клеопатра передала золоте руно, як символ влади, Скіфу. Сама вона за останній рік свого життя встигла побудувати мури по суші навколо Ольвії-1 (с. Парутино). Після її загибелі в 591 р. до н.е. Скіф завершив, під наглядом Гомера, будівництво мурів з боку річки Гіпаніс (П. Буг). Як цар, він був душею скіфського народу, його всі любили і називали Світочем. Скіф був переможцем 10-ти Олімпіад з боротьби. Він був доволі високим на зріст, біля 183 см. Дивлюся і слухаю Станіслава Зубицького і починаю думати про можливість переселення душ…